....чим було літо...

[Kilmee Uwant]

Ну

давно не був тут...
чому?
пояснення відсутні...
Та й кому вони тута тре?...
лишились лиш спогади,...спогади про літо...

Літо...

Чог в ньому тільки не було.....(?)
Добре що всього не паятаю...)))
...поразки,перемоги...перемоги над самим собою,подолання та знищення перешкод....
Був на вершині щастя,побував на дні розпачу,торкнувся висоти роздумів...п*яних думок...необдумані вчинки...
довбав собі мозок та тішив надіями...змирився...мо троха і змінився?...неповторне...
забивав на все і всіх,...про те,...проте,від того було ставало ще гірше...
з*явились нові друзі,виникли нові розчарування,народилась нова порція емоцій та почуттів,
втратив і знову здобув сенс існування...

Літо...

чому воно так пече і одночасно морозить мозок?стає важко дихати-думати...
шо в ньому такого,що хочеться його повернути?
спогоади...
їх би записувати,занотовувати...можна було б писати якусь книжку,чи як?
(роман,бля!чи детектив?-ха!
казку,з позитивним закінченням,з довгим кінцем)...)
було б цікаво...та для чого?
я просто хочу...(майже) майже се памятати...і щоб ще хоча б хтось один не забував...
більшого не треба...
Пекуче сонце...
Теплий дощ...Дощ...

літо 2008... літо попереднє...2007

вони незрівнянні,непотворні неповторністю неповторюваністю...
літо...не тому шо тепло тд і тп і ну на...п*янки-гулянки-фести...
просто ця пора досить плідно на мене вплинула...впливає?
нісенітниця,чи як?може й так... фак!та впам*яті ще якась давня зима присутня,чи не зима?
було троха холодно.....
на устах - смак минулого, в голові - запах майбутнього...

смішно?
значить досидь!!!

Пожив якось тих надцять років,та ці останні,це ті заради яких вже варто було існувати,
я маю те,що вимагає існуваня...воно з*явилось...
я щасливий,мабуть...в крайньому разі всі,тобто люди(гомо-шось там....)
звикли це *так* називати...щастя...
хех...літо...спогади,сумніви...розчарування,ненавмисні дії...незабутні хвилини...
щось з нього хочеться закарбувати у мозку,щось з нього нахрін висверлити-вистрілити,та змити на дно
громадських унітазів-міських каналізацій...фі як не гарно,ххги.... яка краса)))


що потрібно? відвертість...
чого невистачає? рішучості...
чого забагато? дурних думок...



чи не так?


і шо?
думав зайду,*навальохаю* величезний пост,....думок до фіга, спогадів...назбиралось...
та поки доніс,-розгубив...
і правильно,ібо нє*уй!
живіть собі далі,тупо гризіть тупі мізки,і залишайтесь там,тут,
назавжди!
доки не настане час...не припече чи то в голову,чи ще куди...
до наступного літа....
чи просто коли вони самі......
чи просто коли я.......сам.......

я її люблю...

о

(?)
Добре що всього не паятаю...)))
...поразки,перемоги...перемоги над самим собою,подолання та знищення перешкод....
Був на вершині щастя,побував на дні розпачу,торкнувся висоти роздумів...п*яних думок...необдумані вчинки...
довбав собі мозок та тішив надіями...змирився...мо троха і змінився?...неповторне...
забивав на все і всіх,...про те,...проте,від того було ставало ще гірше...
з*явились нові друзі,виникли нові розчарування,народилась нова порція емоцій та почуттів,
втратив і знову здобув сенс існування...

Літо...

чому воно так пече і одночасно морозить мозок?стає важко дихати-думати...
шо в ньому такого,що хочеться його повернути?
спогоади...
їх би записувати,занотовувати...можна було б писати якусь книжку,чи як?
(роман,бля!чи детектив?-ха!
казку,з позитивним закінченням,з довгим кінцем)...)
було б цікаво...та для чого?
я просто хочу...(майже) майже се памятати...і щоб ще хоча б хтось один не забував...
більшого не треба...
Пекуче сонце...
Теплий дощ...Дощ...

літо 2008... літо попереднє...2007

вони незрівнянні,непотворні неповторністю неповторюваністю...
літо...не тому шо тепло тд і тп і ну на...п*янки-гулянки-фести...
просто ця пора досить плідно на мене вплинула...впливає?
нісенітниця,чи як?може й так... фак!та впам*яті ще якась давня зима присутня,чи не зима?
було троха холодно.....
на устах - смак минулого, в голові - запах майбутнього...

смішно?
значить досидь!!!

Пожив якось тих надцять років,та ці останні,це ті заради яких вже варто було існувати,
я маю те,що вимагає існуваня...воно з*явилось...
я щасливий,мабуть...в крайньому разі всі,тобто люди(гомо-шось там....)
звикли це *так* називати...щастя...
хех...літо...спогади,сумніви...розчарування,ненавмисні дії...незабутні хвилини...
щось з нього хочеться закарбувати у мозку,щось з нього нахрін висверлити-вистрілити,та змити на дно
громадських унітазів-міських каналізацій...фі як не гарно,ххги.... яка краса)))


що потрібно? відвертість...
чого невистачає? рішучості...
чого забагато? дурних думок...



чи не так?


і шо?
думав зайду,*навальохаю* величезний пост,....думок до фіга, спогадів...назбиралось...
та поки доніс,-розгубив...
і правильно,ібо нє*уй!
живіть собі далі,тупо гризіть тупі мізки,і залишайтесь там,тут,
назавжди!
доки не настане час...не припече чи то в голову,чи ще куди...
до наступного літа....
чи просто коли вони самі......
чи просто коли я.......сам.......

я її люблю...

ter">т...
давно не був тут...
чому?
пояснення відсутні...
Та й кому вони тута тре?...
лишились лиш спогади,...спогади про літо...

Літо...

Чог в ньому тільки не було.....(?)
Добре що всього не паятаю...)))
...поразки,перемоги...перемоги над самим собою,подолання та знищення перешкод....
Був на вершині щастя,побував на дні розпачу,торкнувся висоти роздумів...п*яних думок...необдумані вчинки...
довбав собі мозок та тішив надіями...змирився...мо троха і змінився?...неповторне...
забивав на все і всіх,...про те,...проте,від того було ставало ще гірше...
з*явились нові друзі,виникли нові розчарування,народилась нова порція емоцій та почуттів,
втратив і знову здобув сенс існування...

Літо...

чому воно так пече і одночасно морозить мозок?стає важко дихати-думати...
шо в ньому такого,що хочеться його повернути?
спогоади...
їх би записувати,занотовувати...можна було б писати якусь книжку,чи як?
(роман,бля!чи детектив?-ха!
казку,з позитивним закінченням,з довгим кінцем)...)
було б цікаво...та для чого?
я просто хочу...(майже) майже се памятати...і щоб ще хоча б хтось один не забував...
більшого не треба...
Пекуче сонце...
Теплий дощ...Дощ...

літо 2008... літо попереднє...2007

вони незрівнянні,непотворні неповторністю неповторюваністю...
літо...не тому шо тепло тд і тп і ну на...п*янки-гулянки-фести...
просто ця пора досить плідно на мене вплинула...впливає?
нісенітниця,чи як?може й так... фак!та впам*яті ще якась давня зима присутня,чи не зима?
було троха холодно.....
на устах - смак минулого, в голові - запах майбутнього...

смішно?
значить досидь!!!

Пожив якось тих надцять років,та ці останні,це ті заради яких вже варто було існувати,
я маю те,що вимагає існуваня...воно з*явилось...
я щасливий,мабуть...в крайньому разі всі,тобто люди(гомо-шось там....)
звикли це *так* називати...щастя...
хех...літо...спогади,сумніви...розчарування,ненавмисні дії...незабутні хвилини...
щось з нього хочеться закарбувати у мозку,щось з нього нахрін висверлити-вистрілити,та змити на дно
громадських унітазів-міських каналізацій...фі як не гарно,ххги.... яка краса)))


що потрібно? відвертість...
чого невистачає? рішучості...
чого забагато? дурних думок...



чи не так?


і шо?
думав зайду,*навальохаю* величезний пост,....думок до фіга, спогадів...назбиралось...
та поки доніс,-розгубив...
і правильно,ібо нє*уй!
живіть собі далі,тупо гризіть тупі мізки,і залишайтесь там,тут,
назавжди!
доки не настане час...не припече чи то в голову,чи ще куди...
до наступного літа....
чи просто коли вони самі......
чи просто коли я.......сам.......

я її люблю...

forever your...amr...

Comments

ех...блін.

[Kilmee Uwant]

_Пташка_ ???

[Кеничька]

Kilmee Uwant Моє пико довгоочікувано розтягнулося в хз скільки блискучих зубів...."бальному стала лєгче он пєрєстал дишать"....гиги.....З ДУШЕЮ...МММ

[Kilmee Uwant]

ніпанятна...

[Кеничька]

Kilmee Uwant Шо тобі, дядьку нє панятна?

[Kilmee Uwant]

тьотька)))
всьо ніпанятна...

[Кеничька]

Kilmee Uwant Яка ж я тобі тьотька?га?ДЯДЬКУ))МОЄ тішиться з твого(нічого не думати) (всьо тіки читати))))бо всьо ФАЙНО ПРЕКАВАЙНО)))