давно не був тут...
чому?
пояснення відсутні...
Та й кому вони тута тре?...
лишились лиш спогади,...спогади про літо...
Літо...
Чог в ньому тільки не було.....(?)
Добре що всього не паятаю...)))
...поразки,перемоги...перемоги над самим собою,подолання та знищення перешкод....
Був на вершині щастя,побував на дні розпачу,торкнувся висоти роздумів...п*яних думок...необдумані вчинки...
довбав собі мозок та тішив надіями...змирився...мо троха і змінився?...неповторне...
забивав на все і всіх,...про те,...проте,від того було ставало ще гірше...
з*явились нові друзі,виникли нові розчарування,народилась нова порція емоцій та почуттів,
втратив і знову здобув сенс існування...
Літо...
чому воно так пече і одночасно морозить мозок?стає важко дихати-думати...
шо в ньому такого,що хочеться його повернути?
спогоади...
їх би записувати,занотовувати...можна було б писати якусь книжку,чи як?
(роман,бля!чи детектив?-ха!
казку,з позитивним закінченням,з довгим кінцем)...)
було б цікаво...та для чого?
я просто хочу...(майже) майже се памятати...і щоб ще хоча б хтось один не забував...
більшого не треба...
Пекуче сонце...
Теплий дощ...Дощ...
літо 2008... літо попереднє...2007
вони незрівнянні,непотворні неповторністю неповторюваністю...
літо...не тому шо тепло тд і тп і ну на...п*янки-гулянки-фести...
просто ця пора досить плідно на мене вплинула...впливає?
нісенітниця,чи як?може й так... фак!та впам*яті ще якась давня зима присутня,чи не зима?
було троха холодно.....
на устах - смак минулого, в голові - запах майбутнього...
смішно?
значить досидь!!!
Пожив якось тих надцять років,та ці останні,це ті заради яких вже варто було існувати,
я маю те,що вимагає існуваня...воно з*явилось...
я щасливий,мабуть...в крайньому разі всі,тобто люди(гомо-шось там....)
звикли це *так* називати...щастя...
хех...літо...спогади,сумніви...розчарування,ненавмисні дії...незабутні хвилини...
щось з нього хочеться закарбувати у мозку,щось з нього нахрін висверлити-вистрілити,та змити на дно
громадських унітазів-міських каналізацій...фі як не гарно,ххги.... яка краса)))
що потрібно? відвертість...
чого невистачає? рішучості...
чого забагато? дурних думок...
чи не так?
і шо?
думав зайду,*навальохаю* величезний пост,....думок до фіга, спогадів...назбиралось...
та поки доніс,-розгубив...
і правильно,ібо нє*уй!
живіть собі далі,тупо гризіть тупі мізки,і залишайтесь там,тут,
назавжди!
доки не настане час...не припече чи то в голову,чи ще куди...
до наступного літа....
чи просто коли вони самі......
чи просто коли я.......сам.......
чому?
пояснення відсутні...
Та й кому вони тута тре?...
лишились лиш спогади,...спогади про літо...
Літо...
Чог в ньому тільки не було.....(?)
Добре що всього не паятаю...)))
...поразки,перемоги...перемоги над самим собою,подолання та знищення перешкод....
Був на вершині щастя,побував на дні розпачу,торкнувся висоти роздумів...п*яних думок...необдумані вчинки...
довбав собі мозок та тішив надіями...змирився...мо троха і змінився?...неповторне...
забивав на все і всіх,...про те,...проте,від того було ставало ще гірше...
з*явились нові друзі,виникли нові розчарування,народилась нова порція емоцій та почуттів,
втратив і знову здобув сенс існування...
Літо...
чому воно так пече і одночасно морозить мозок?стає важко дихати-думати...
шо в ньому такого,що хочеться його повернути?
спогоади...
їх би записувати,занотовувати...можна було б писати якусь книжку,чи як?
(роман,бля!чи детектив?-ха!
казку,з позитивним закінченням,з довгим кінцем)...)
було б цікаво...та для чого?
я просто хочу...(майже) майже се памятати...і щоб ще хоча б хтось один не забував...
більшого не треба...
Пекуче сонце...
Теплий дощ...Дощ...
літо 2008... літо попереднє...2007
вони незрівнянні,непотворні неповторністю неповторюваністю...
літо...не тому шо тепло тд і тп і ну на...п*янки-гулянки-фести...
просто ця пора досить плідно на мене вплинула...впливає?
нісенітниця,чи як?може й так... фак!та впам*яті ще якась давня зима присутня,чи не зима?
було троха холодно.....
на устах - смак минулого, в голові - запах майбутнього...
смішно?
значить досидь!!!
Пожив якось тих надцять років,та ці останні,це ті заради яких вже варто було існувати,
я маю те,що вимагає існуваня...воно з*явилось...
я щасливий,мабуть...в крайньому разі всі,тобто люди(гомо-шось там....)
звикли це *так* називати...щастя...
хех...літо...спогади,сумніви...розчарування,ненавмисні дії...незабутні хвилини...
щось з нього хочеться закарбувати у мозку,щось з нього нахрін висверлити-вистрілити,та змити на дно
громадських унітазів-міських каналізацій...фі як не гарно,ххги.... яка краса)))
що потрібно? відвертість...
чого невистачає? рішучості...
чого забагато? дурних думок...
чи не так?
і шо?
думав зайду,*навальохаю* величезний пост,....думок до фіга, спогадів...назбиралось...
та поки доніс,-розгубив...
і правильно,ібо нє*уй!
живіть собі далі,тупо гризіть тупі мізки,і залишайтесь там,тут,
назавжди!
доки не настане час...не припече чи то в голову,чи ще куди...
до наступного літа....
чи просто коли вони самі......
чи просто коли я.......сам.......
я її люблю...
о
(?)
Добре що всього не паятаю...)))
...поразки,перемоги...перемоги над самим собою,подолання та знищення перешкод....
Був на вершині щастя,побував на дні розпачу,торкнувся висоти роздумів...п*яних думок...необдумані вчинки...
довбав собі мозок та тішив надіями...змирився...мо троха і змінився?...неповторне...
забивав на все і всіх,...про те,...проте,від того було ставало ще гірше...
з*явились нові друзі,виникли нові розчарування,народилась нова порція емоцій та почуттів,
втратив і знову здобув сенс існування...
Літо...
чому воно так пече і одночасно морозить мозок?стає важко дихати-думати...
шо в ньому такого,що хочеться його повернути?
спогоади...
їх би записувати,занотовувати...можна було б писати якусь книжку,чи як?
(роман,бля!чи детектив?-ха!
казку,з позитивним закінченням,з довгим кінцем)...)
було б цікаво...та для чого?
я просто хочу...(майже) майже се памятати...і щоб ще хоча б хтось один не забував...
більшого не треба...
Пекуче сонце...
Теплий дощ...Дощ...
літо 2008... літо попереднє...2007
вони незрівнянні,непотворні неповторністю неповторюваністю...
літо...не тому шо тепло тд і тп і ну на...п*янки-гулянки-фести...
просто ця пора досить плідно на мене вплинула...впливає?
нісенітниця,чи як?може й так... фак!та впам*яті ще якась давня зима присутня,чи не зима?
було троха холодно.....
на устах - смак минулого, в голові - запах майбутнього...
смішно?
значить досидь!!!
Пожив якось тих надцять років,та ці останні,це ті заради яких вже варто було існувати,
я маю те,що вимагає існуваня...воно з*явилось...
я щасливий,мабуть...в крайньому разі всі,тобто люди(гомо-шось там....)
звикли це *так* називати...щастя...
хех...літо...спогади,сумніви...розчарування,ненавмисні дії...незабутні хвилини...
щось з нього хочеться закарбувати у мозку,щось з нього нахрін висверлити-вистрілити,та змити на дно
громадських унітазів-міських каналізацій...фі як не гарно,ххги.... яка краса)))
що потрібно? відвертість...
чого невистачає? рішучості...
чого забагато? дурних думок...
чи не так?
і шо?
думав зайду,*навальохаю* величезний пост,....думок до фіга, спогадів...назбиралось...
та поки доніс,-розгубив...
і правильно,ібо нє*уй!
живіть собі далі,тупо гризіть тупі мізки,і залишайтесь там,тут,
назавжди!
доки не настане час...не припече чи то в голову,чи ще куди...
до наступного літа....
чи просто коли вони самі......
чи просто коли я.......сам.......
Добре що всього не паятаю...)))
...поразки,перемоги...перемоги над самим собою,подолання та знищення перешкод....
Був на вершині щастя,побував на дні розпачу,торкнувся висоти роздумів...п*яних думок...необдумані вчинки...
довбав собі мозок та тішив надіями...змирився...мо троха і змінився?...неповторне...
забивав на все і всіх,...про те,...проте,від того було ставало ще гірше...
з*явились нові друзі,виникли нові розчарування,народилась нова порція емоцій та почуттів,
втратив і знову здобув сенс існування...
Літо...
чому воно так пече і одночасно морозить мозок?стає важко дихати-думати...
шо в ньому такого,що хочеться його повернути?
спогоади...
їх би записувати,занотовувати...можна було б писати якусь книжку,чи як?
(роман,бля!чи детектив?-ха!
казку,з позитивним закінченням,з довгим кінцем)...)
було б цікаво...та для чого?
я просто хочу...(майже) майже се памятати...і щоб ще хоча б хтось один не забував...
більшого не треба...
Пекуче сонце...
Теплий дощ...Дощ...
літо 2008... літо попереднє...2007
вони незрівнянні,непотворні неповторністю неповторюваністю...
літо...не тому шо тепло тд і тп і ну на...п*янки-гулянки-фести...
просто ця пора досить плідно на мене вплинула...впливає?
нісенітниця,чи як?може й так... фак!та впам*яті ще якась давня зима присутня,чи не зима?
було троха холодно.....
на устах - смак минулого, в голові - запах майбутнього...
смішно?
значить досидь!!!
Пожив якось тих надцять років,та ці останні,це ті заради яких вже варто було існувати,
я маю те,що вимагає існуваня...воно з*явилось...
я щасливий,мабуть...в крайньому разі всі,тобто люди(гомо-шось там....)
звикли це *так* називати...щастя...
хех...літо...спогади,сумніви...розчарування,ненавмисні дії...незабутні хвилини...
щось з нього хочеться закарбувати у мозку,щось з нього нахрін висверлити-вистрілити,та змити на дно
громадських унітазів-міських каналізацій...фі як не гарно,ххги.... яка краса)))
що потрібно? відвертість...
чого невистачає? рішучості...
чого забагато? дурних думок...
чи не так?
і шо?
думав зайду,*навальохаю* величезний пост,....думок до фіга, спогадів...назбиралось...
та поки доніс,-розгубив...
і правильно,ібо нє*уй!
живіть собі далі,тупо гризіть тупі мізки,і залишайтесь там,тут,
назавжди!
доки не настане час...не припече чи то в голову,чи ще куди...
до наступного літа....
чи просто коли вони самі......
чи просто коли я.......сам.......
я її люблю...
ter">т...
давно не був тут...
чому?
пояснення відсутні...
Та й кому вони тута тре?...
лишились лиш спогади,...спогади про літо...
Літо...
Чог в ньому тільки не було.....(?)
Добре що всього не паятаю...)))
...поразки,перемоги...перемоги над самим собою,подолання та знищення перешкод....
Був на вершині щастя,побував на дні розпачу,торкнувся висоти роздумів...п*яних думок...необдумані вчинки...
довбав собі мозок та тішив надіями...змирився...мо троха і змінився?...неповторне...
забивав на все і всіх,...про те,...проте,від того було ставало ще гірше...
з*явились нові друзі,виникли нові розчарування,народилась нова порція емоцій та почуттів,
втратив і знову здобув сенс існування...
Літо...
чому воно так пече і одночасно морозить мозок?стає важко дихати-думати...
шо в ньому такого,що хочеться його повернути?
спогоади...
їх би записувати,занотовувати...можна було б писати якусь книжку,чи як?
(роман,бля!чи детектив?-ха!
казку,з позитивним закінченням,з довгим кінцем)...)
було б цікаво...та для чого?
я просто хочу...(майже) майже се памятати...і щоб ще хоча б хтось один не забував...
більшого не треба...
Пекуче сонце...
Теплий дощ...Дощ...
літо 2008... літо попереднє...2007
вони незрівнянні,непотворні неповторністю неповторюваністю...
літо...не тому шо тепло тд і тп і ну на...п*янки-гулянки-фести...
просто ця пора досить плідно на мене вплинула...впливає?
нісенітниця,чи як?може й так... фак!та впам*яті ще якась давня зима присутня,чи не зима?
було троха холодно.....
на устах - смак минулого, в голові - запах майбутнього...
смішно?
значить досидь!!!
Пожив якось тих надцять років,та ці останні,це ті заради яких вже варто було існувати,
я маю те,що вимагає існуваня...воно з*явилось...
я щасливий,мабуть...в крайньому разі всі,тобто люди(гомо-шось там....)
звикли це *так* називати...щастя...
хех...літо...спогади,сумніви...розчарування,ненавмисні дії...незабутні хвилини...
щось з нього хочеться закарбувати у мозку,щось з нього нахрін висверлити-вистрілити,та змити на дно
громадських унітазів-міських каналізацій...фі як не гарно,ххги.... яка краса)))
що потрібно? відвертість...
чого невистачає? рішучості...
чого забагато? дурних думок...
чи не так?
і шо?
думав зайду,*навальохаю* величезний пост,....думок до фіга, спогадів...назбиралось...
та поки доніс,-розгубив...
і правильно,ібо нє*уй!
живіть собі далі,тупо гризіть тупі мізки,і залишайтесь там,тут,
назавжди!
доки не настане час...не припече чи то в голову,чи ще куди...
до наступного літа....
чи просто коли вони самі......
чи просто коли я.......сам.......
я її люблю...
forever your...amr...